Управління освіти Чернігівської міської ради з глибоким сумом повідомляє, що 13 червня 2019 року на  71-ому році  пішов із життя Швидкий Анатолій Лаврентійович, який  понад 40 років віддав навчанню та вихованню підростаючого покоління.

   Швидкий Анатолій Лаврентійович народився  9 квітня 1948 року в місті Баку, там закінчив школу у 1966 році та вступив до Азербайджанського державного університету ім. С.М. Кірова на фізичний факультет. У 1969 році перевівся на фізичний факультет  Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив у 1972 році. Життя Анатолія Лаврентійовича було яскравим, насиченим, він пройшов всі ланки педагогічної роботи: учитель, викладач, заступник директора школи, директор.  У  1972  році  -  вчитель  фізики  та  електротехніки  школи  № 6  м. Чернігова, з 1973 року по 1975 рік - учитель фізики школи № 3 міста, з 1975 року по 1977 рік - заступник директора школи № 11, з 1977 року по 1978 рік був слухачем курсів ЮНЕСКО в м. Москва, з 1978 року по 1980 рік - учитель фізики у вищій технічні школі республіки Танзанія. У 1980 році повернувся до міста Чернігів, де працював у школах № 30 та 31, з 1983 року по 1988 рік - завідувачем Деснянським районним відділом народної освіти м. Чернігова. З 1988 року по 1991 рік - директор школи № 31 м. Магдебург, з 1992 року по 1994  рік  –  заступник  начальника  відділу  шкіл   ЗГВ   ФРГ   м. Вюнсдфор, а з 1995 року по 2003 рік - директор школи № 11 м. Чернігова. Саме Анатолію Лаврентійовичу належить ідея створення на базі школи № 11 Чернігівського колегіуму № 11, який на сьогоднішній день є одним з найкращих закладів освіти нашого міста.    

      Сьогодні ми згадуємо його як мудрого вчителя, наставника, який відкривав дітям невичерпну силу знань, вчив розпізнавати добро і зло, радив бути співчутливим.

      За роки своєї плідної діяльності Анатолій Лаврентійович виховав не одне покоління, розв'язав тисячі життєвих задач і рівнянь. Та раптом списався у руках Учителя той шматочок  шкільної крейди, без якого себе не уявляв, обірвалася ниточка життя…

      У ці скорботні дні розділяємо невимовний сум і тугу його близьких і рідних. Світлий, добрий спомин про Анатолія Лаврентійовича назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і поважав, хто жив і працював поруч із ним, кого він навчав.

Випускний – завжди хвилююче свято. Адже, попри радість від завершення складного і продуктивного відрізку життєвого шляху, завжди присутній смуток прощання зі стінами рідної школи, розставання з дитинством, друзями, улюбленими педагогами.

Для дев’ятикласників ліцею №15 таким урочистим днем стала п’ятниця, 14 червня, коли їм вручили перший у житті атестат. Свідоцтво їх зрілості, готовності до нових звершень та перемог.

Паралель із п’яти класів разом з батьками, друзями, педагогами зібралася на урочистому святі, яке під звуки музики, у ритмі танцю започатковувало нову сторінку життя.

Ми вітаємо наших випускників, вітаємо тих, хто довгі дев’ять років торував свій шлях у стінах ліцею №15, хто зустрічав тут свої перші перемоги та поразки, перше кохання і першу міцну дружбу, тих, хто славився досягненнями у навчанні та успіхами в спорті, тих, хто був чудовими учнями та просто хорошими людьми. Ми не прощаємося, ми говоримо: «До нових зустрічей!», бо більшість із них залишається у ліцеї для продовження навчання.

Літо – найцікавіша пора для відпочинку та оздоровлення  дітей. Це час захоплюючих пригод і розваг, нових знайомств і цікавих зустрічей.

Дітвора з нетерпінням чекає нових, загадкових і веселих розваг. Так, 14 червня в дошкільному навчальному закладі №46 «Теремок» відбулося справжнє свято здоров’я – «Свято м’яча».

Діти з задоволенням виконували розважальні рухові завдання, брали участь в іграх і конкурсах. Середні і старші групи відвідали великий стадіон, який розташований біля закладу. Ігри-естафети, веселі змагання, «Веселий волейбол» принесли всім задоволення та радість. Дзвінкий веселий м'яч кожному вихованцю став справжнім другом. 

Мультфільм дивний феномен нашого існування, який має чудодійний вплив на дитину. В ЗДО №10 минув «тиждень мультфільму на свіжому повітрі». Вихованці мали нагоду переглядати мультфільми та розважатися просто неба.