Вони зробили їжу зброєю... Кожного року у четверту суботу листопада Україна згадує мільйони, що загинули не просто від голоду, а від свідомого сталінського геноциду. Голодомор 1932–1933 років – це не стихійне лихо чи неврожай, а цілеспрямована спроба знищити націю українців. Минуло дев’ять десятиліть, але увесь світ досі не визнав Голодомор геноцидом. Цьогоріч пам’ять жертв вшановується в умовах нової війни – війни, де Росія знову вдається до геноциду, намагаючись стерти українську ідентичність.  Читати далі

Свобода завжди була і залишається серцем української ідентичності. Ми не просто прагнемо її — ми живемо нею. Двадцять років минуло від Помаранчевої революції, одинадцять — від Революції Гідності. Але наша боротьба за волю триває століттями. На майданах, у затінку барикад, під прицілом гвинтівок, під ударами системи — ми повсякчас обирали сміливість і незламність. Історію можна спробувати перекроїти чи викривити. Але стерти Україну з карти світу чи з сердець її людей неможливо. Під час двох революцій світ затамував подих, дивуючись нашій відвазі та єдності. Для когось це стало уроком, для нас — черговим доказом сили нашого духу. День ГІДНОСТИ та СВОБОДИ — це нагадування, ким ми є. Ми народ, для якого свобода — не вибір, а сенс буття. 

    Голодомор 1932–1933 років — одна з найстрашніших сторінок в історії України. Ця трагедія, спричинена штучним голодом, забрала мільйони життів мирних українців. Голодомор був результатом політики радянського режиму, спрямованої на колективізацію сільського господарства та придушення українського національного спротиву.

    Голодомор був визнаний геноцидом українського народу багатьма країнами світу. Він залишив глибокі рани в історичній пам'яті України, проте водночас став символом незламності народу, його прагнення до свободи та справедливості.

     До вшанування пам'яті жертв Голодомору доєдналися і учні Чернігівської гімназії №11. Були проведені бесіди, усні журнали, відеоперегляди, онлайн-екскурсії до музеїв, на будівлі закладу освіти приспущено Державний Прапор України,  гімназисти та педагоги долучилися до акції "Запали свічку пам'яті". Сьогодні ми пам’ятаємо цю трагедію, щоб подібне ніколи не повторилося. Вшановуючи жертв Голодомору, українці демонструють свою єдність, пам’ять і повагу до предків, які стали жертвами нелюдського режиму.

Команда учнів та вчителів Чернігівської спеціальної школи №1 взяли участь в конкурсі "Політ до знань" за темою "Майбутнє дронів у мирному житті України", що проводиться за підтримки компанії НАВІГАТОР (ТМ Impression Electronics) та за сприянням ГО "Відчуй" #Навігатор#ГОВідчуй#політдознань

Є тільки одне слово рівноцінне слову „ хліб". Це слово - життя. Що може бути цінніше хліба? І ніякий шмат золота не переважить крихту хліба!...Ніде нехай такого більш не буде! Хай день новий життя несе нове. Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди! В достатку Україна хай живе!

23 листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років, а також масових голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. Учні гімназії №7 активно долучилися до заходів, спрямованих на збереження історичної пам’яті.
У закладі були проведені тематичні виховні години, де обговорювалися причини, наслідки та уроки трагічних подій. У бібліотеці організували виставку "Україна: роки скорботи", яка містила документальні матеріали, книги та свідчення очевидців тих часів. Також учні переглядали документальні та художні фільми, що висвітлюють трагедію Голодомору.
До загальнонаціональної акції "Запали свічку пам’яті" приєдналися учні та вчителі: вони вшанували пам’ять мільйонів загиблих хвилиною мовчання та запалили свічки вдома. Ці заходи нагадують про важливість пам’яті й обов’язок не допустити повторення таких трагедій.

         У бібліотеці Чернігівської гімназії №34 відбувся  квест «Екскурс  в минуле «Голодомор в Україні»» за участю учнів 5-В класу (кл.керівник С.В.Каюдіна), який провели зав. бібліотеки Н.М.Білюк та вчитель історії М.П.Бондаренко.

         На заході діти подорожували Україною в пошуках історичної правди трагічної історії нашого народу 1932-1933 років, декламували вірші,  переглянули анімаційний  фільм  про Голодомор та відповідали на запитання, кожна з команд  виготовила з паперу символ пам’яті – квітку незабудку та хвилиною мовчання вшанували пам’ять невинних жертв Голодомору.

       У рамках заходу завідувачка бібліотеки  презентувала  виставку літератури «Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця»  та закликала дітей  поглиблено вивчати історію України. А  в контексті  історії своєї родини погортавши 18-ти томну Книгу пам’яті жертв Голодомору, кожен зможе віднайти відомості, архівні документи своїх родичів  минулого століття які проживали у 30-х роках.

Голодомор 1932-1933 років — трагедія, яку не можна забути. Це був спланований тоталітарним комуністичним режимом акт геноциду проти українського народу. Штучний голод, що зупинив життя цілої нації, забрав мільйони невинних людей.
З метою вшанування пам'яті жертв Голодомору в гімназії №13 провели низку заходів: урок пам'яті «Схилимо голови в скорботі»; виховні заходи «Голодна Україна не скоротилася», «Голод чи геноцид?»; переглянули відео «Голодомор. Як Росія вбивала Україну голодом» , «Голодомор 1932-1933 років в Україні», «Історії свідків Голодомору»; ознайомилися з історичними джерелами, такими як «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» та «Чорна книга України»; вшанували пам'ять померлих хвилиною мовчання.

20 листопада 2024 року у Чернігівській гімназії №11 відбувся урочистий реквієм, присвячений вшануванню пам’яті героїв, які віддали свої життя за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Подія була приурочена до Дня Гідності та Свободи. Серед героїв – дев’ять випускників гімназії: Володимир Близнюк, Володимир Шпак, Віктор Антоненко, Володимир Сусленніков, Олександр Закіров, Ростислав Пархоменко, Павло Буренок, В’ячеслав Яковенко, Іван Купрієнко та учениця Аня Чумак, яка трагічно загинула під час обстрілу міста. На заході були присутні: директорка гімназії №11 Світлана Василівна Рубан, яка відкрила подію зворушливими словами, майор Олександр Михайлович Чичикалов — начальник групи соціальної роботи Чернігівського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також родичі загиблих героїв: Світлана Олександрівна Шпак — мати Володимира Шпака, Ольга Віталіївна Антоненко — дружина Віктора Антоненка, та Людмила Василівна Буренок — мати Павла Буренка. Читати далі