Завантажити документ: Obgruntuvannya-papr-1-1.pdf [211.51 Kb] (cкачувань: 48)

Завантажити документ: 1-Obgruntuvannya-garyacha-voda-Teh-Nova.pdf [227.63 Kb] (cкачувань: 23)

Ось нарешті зимонька порадувала нас сніжком та морозом. Тож малята не гаяли часу, а весело і цікаво розважалися: ліпили Бабу Снігову та створювали кольорові прикраси з льоду.

Завантажити документ: Obgruntuvannya-teplo-Teh-Nova.pdf [230.65 Kb] (cкачувань: 28)

Максим Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Це правда! Саме про наше сьогодення, історію, яка твориться сучасниками, пише письменниця із Луганщини Світлана Талан, котра була непересічним свідком окупації і звільнення Сєвєродонецька в 2014 році, котра сьогодні активно допомагає українським захисникам, підтримує їх, організовує волонтерські акції, учасниками яких були неодноразову наші дітки. 

Пані Світлана під час зустрічі розповіла про свої книги, у яких мова йде про сучасну війну («Оголений нерв», «Првернутися дощем», «Ракурс», «Матусин оберіг», «Я захищу тебе...»); про книги, які не залишають нікого байдужими і порушують проблему СНІДу («Коли ти поруч» (саме з цієї книги й розпочався творчий шлях письменниці), «Помиклка»), про книгу, яка описує трагічні події Голодомору на прикладі однієї родини («Розколоте небо»); про книгу, за якою наш шкільний театральний гурт «Березіль» поставив мінівиставу «Се ля ві» і в якій порушено проблему онкозахворювань («Ми завжди були разом»).

 Говорили про реальні історії, які знайшли своє втілення в романах  письменниці; говорили про життя сьогодні на Донбасі, зокрема в Сєвєродонецьку; говорили про творчі плани письменниці й твори, які незабаром вийдуть друком.

Час сплинув непомітно, але з користю, адже не щодня маємо змогу зустрітися з неодноразовою лауреаткою всеукраїнського  конкурсу «Коронація слова», «Золотою письменницею Украіни», книги якої популярні не лише в нашій державі, а й далеко за її межами; людиною, яка часто буває на передові, підтримує бійців і сприяє створенню в зоні ООС бібліотек.

Традиційно, через тиждень після Різдва, 31 грудня (а за новим стилем 13 січня) наші предки відзначали Новий рік — Щедрий вечір (свято Меланки). У цей день господині готували щедру кутю, а молодь ходила щедрувати.

От і сьогодні діти старшої групи  пригадували давні  традиції наших предків та співали величальних обрядових новорічних пісень, які називають щедрівками.  Не обійшлося й без Кози, яка  символізує багатство, достаток, урожай і плодючість.

На щастя дорослим, на радість малечі, іде в кожну хату Святий Щедрий Вечір! Хай сіється, родиться, добром повернеться добрим людям рік новий або Щедрого Вечора всім Вам, рідні українці!