Все на світі вміє тато:

Може шафу змайструвати,
Швидко цвях заб’є у стіну,
Ще й полагодить машину.
Я завжди йому кажу:
– Тату, дай допоможу!

18 червня в пришкільному таборі «Сонечко» при ЗОШ № 29 відбулась фотовиставка на тему: «Мій тато самий сильний, мій тато знає все…», присвячена  Дню батька.

Вихованці пришкільного табору «Джерельце» по своєму цікаво та весело відзначили День батька.

Татусі таборців стали героями оформленої дітьми фото-виставки «Мій рідний татусь», дівчатка підготували розважальну програму «Я люблю тата», малеча залишилася у захваті від перегляду художнього фільму «Ми купили зоопарк».

14 червня 2019 року здобувачі освіти ЗЗСО № 23 , які відпочивають у пришкільному таборі «Дружба» у рамках святкування Дня Батька відвідали ІІІ стрілецький батальйон Національної Гвардії України. Діти познайомилися з побутом військовослужбовців, роботою кінологів та сучасною зброєю. Вже вкотре відвідування ІІІ батальйону НГУ залишає у серцях дітей приємні та незабутні враження.

Відпочинок у пришкільному  таборі «Промінь» при СЗОШ №2 насичений різноманітними заходами.  Діти з великим захопленням вже відвідали Міський парк культури та відпочинку, філармонію,  кіно-культурний центр з національно-патріотичного виховання, ляльковий, молодіжний  та драматичний театри, художній та історичний  музеї, Колегіум та Борисоглібський собор на Валу.  Також на базі пришкільного табору діє літня школа з іноземних мов, де діти мають можливість в ігровій формі вивчати англійську та німецьку мови.

Своїми враженнями про відпочинок у таборі  діти діляться не тільки усно, а й на інтерактивному стенді з постійно оновленими фото та стінгазетах,  які також переглядають  небайдужі батьки, спостерігаючи  за активним відпочинком дітей.

 У пришкільному таборі «Сонечко» Чернігівської загальноосвітньої школи № 5 І-ІІІ ступенів  напередодні  святкування  Дня Конституції  України відбулися  заходи, які дозволили вихованцям більше дізнатися про Основний Закон України, про права та обов’язки, які він гарантує всім громадянам нашої держави. 

Діти брали активну участь в урочистій лінійці «Конституція – Основний закон України», у флешмобі «Синьо-жовті». Проведено бесіди у загонах «Символіка нашої держави», «Конституція України: твої права і обов’язки». 

         Конституція - це совість держави, тому діти мають жити в злагоді з совістю, знаючи свої права, виконуючи обов’язки громадян України.

16 червня в Україні святкується День БАТЬКА. У пришкільному таборі «Калинонька» при Чернігівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №28 пройшли заходи з нагоди цього свята. Діти виготовили подарунки для татусів: малюнки, аплікації, паперові сорочки у техніці оригамі, об’ємні  сувеніри (за  допомогою 3D ручки). По загонах була організована виставка малюнків –  портретів «Найдорожчі наші тата». Проведень конкурсно-розважальну програму «Хата на тата», де хлопці побували в ролі татусів.

   Управління освіти Чернігівської міської ради з глибоким сумом повідомляє, що 13 червня 2019 року на  71-ому році  пішов із життя Швидкий Анатолій Лаврентійович, який  понад 40 років віддав навчанню та вихованню підростаючого покоління.

   Швидкий Анатолій Лаврентійович народився  9 квітня 1948 року в місті Баку, там закінчив школу у 1966 році та вступив до Азербайджанського державного університету ім. С.М. Кірова на фізичний факультет. У 1969 році перевівся на фізичний факультет  Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив у 1972 році. Життя Анатолія Лаврентійовича було яскравим, насиченим, він пройшов всі ланки педагогічної роботи: учитель, викладач, заступник директора школи, директор.  У  1972  році  -  вчитель  фізики  та  електротехніки  школи  № 6  м. Чернігова, з 1973 року по 1975 рік - учитель фізики школи № 3 міста, з 1975 року по 1977 рік - заступник директора школи № 11, з 1977 року по 1978 рік був слухачем курсів ЮНЕСКО в м. Москва, з 1978 року по 1980 рік - учитель фізики у вищій технічні школі республіки Танзанія. У 1980 році повернувся до міста Чернігів, де працював у школах № 30 та 31, з 1983 року по 1988 рік - завідувачем Деснянським районним відділом народної освіти м. Чернігова. З 1988 року по 1991 рік - директор школи № 31 м. Магдебург, з 1992 року по 1994  рік  –  заступник  начальника  відділу  шкіл   ЗГВ   ФРГ   м. Вюнсдфор, а з 1995 року по 2003 рік - директор школи № 11 м. Чернігова. Саме Анатолію Лаврентійовичу належить ідея створення на базі школи № 11 Чернігівського колегіуму № 11, який на сьогоднішній день є одним з найкращих закладів освіти нашого міста.    

      Сьогодні ми згадуємо його як мудрого вчителя, наставника, який відкривав дітям невичерпну силу знань, вчив розпізнавати добро і зло, радив бути співчутливим.

      За роки своєї плідної діяльності Анатолій Лаврентійович виховав не одне покоління, розв'язав тисячі життєвих задач і рівнянь. Та раптом списався у руках Учителя той шматочок  шкільної крейди, без якого себе не уявляв, обірвалася ниточка життя…

      У ці скорботні дні розділяємо невимовний сум і тугу його близьких і рідних. Світлий, добрий спомин про Анатолія Лаврентійовича назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, любив і поважав, хто жив і працював поруч із ним, кого він навчав.

Випускний – завжди хвилююче свято. Адже, попри радість від завершення складного і продуктивного відрізку життєвого шляху, завжди присутній смуток прощання зі стінами рідної школи, розставання з дитинством, друзями, улюбленими педагогами.

Для дев’ятикласників ліцею №15 таким урочистим днем стала п’ятниця, 14 червня, коли їм вручили перший у житті атестат. Свідоцтво їх зрілості, готовності до нових звершень та перемог.

Паралель із п’яти класів разом з батьками, друзями, педагогами зібралася на урочистому святі, яке під звуки музики, у ритмі танцю започатковувало нову сторінку життя.

Ми вітаємо наших випускників, вітаємо тих, хто довгі дев’ять років торував свій шлях у стінах ліцею №15, хто зустрічав тут свої перші перемоги та поразки, перше кохання і першу міцну дружбу, тих, хто славився досягненнями у навчанні та успіхами в спорті, тих, хто був чудовими учнями та просто хорошими людьми. Ми не прощаємося, ми говоримо: «До нових зустрічей!», бо більшість із них залишається у ліцеї для продовження навчання.