Яскравим здобутком середньовічних міст у боротьбі проти влади сеньйорів було отримання так званого магдебурзького права - феодального міського права, за яким міста звільнялися від управління й суду феодалів

Магдебурзьке право закріплювало право міських станів - купців, міщан, ремісників, встановлювало порядок обрання і функції органів самоврядування, регулювало торгівлю, опіку, успадкування, визначало покарання за окремі види злочинів. Назва права походить від саксонського міста Магдебург, хартія якого на самоврядування сягає 1188 року.

Першим українськими містами, які одержали Магдебурзьке право, були: Сянок - 1339 року, Львів - 1356-го, Кам'янець-Подільський 1374-го, Луцьк 1432-го.

Щоб схилити на свій, бік заможну міську верхівку, в 1494 році великий князь литовський Олександр Казимирович надав Магдебурзьке право Києву. 

Яскравим показником належності Чернігова до Європейської спільноти став той факт, що 27 березня 1623 року Привілеєм польського короля Сигізмунда ІІІ Чернігів отримав магдебурзьке право. Це сприяло формуванню нового менталітету населення міста на основі демократизму, меншої орієнтації на центральні владні інституції, а головне – з’явилася можливість  громадян міста розбудовувати своє суспільне життя на основі законно-правових норм.

З метою поглиблення знань про цю видатну історичну подію для міського самоврядування Чернігова, її значення в сучасних умовах, ролі жителів міста в його політичному та культурному житті, у Чернігівському колегіумі №11 були проведені тематичні уроки та години спілкування, де учні дізналися про історію та значення виборчих органів на Чернігівщині, адже аналіз історії виникнення та джерел магдебурзького права, його впливу на подальший розвиток міст є корисним у сучасних умовах розбудови демократичних інститутів громадянського суспільства в Україні.