• Закон України «Про освіту» 

• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

• Постанова КМУ від 03.10.2018 р. № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема таких, що можуть загрожувати їхньому життю та здоров’ю»

• Наказ МОН України від 23.09.2019 № 1225 «Деякі питання здійснення реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»
• Наказ МОН України від 28 грудня 2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» 

• Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти»  

• Наказ МОН від 20.03.2020 №420 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293» 

• Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)»

Порядок подання та розгляду заяв щодо випадків булінгу (цькування) у закладі освіти

•    Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
•    Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
•    Здобувач освіти, який став свідком булінгу у закладі, зобов’язаний повідомити про це вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти.
•    Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
•    Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
•    Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
•    Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
•    Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
•    Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда -Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.

Щоб протидіяти булінгу, права і обов’язки учасників
освітнього процесу розширено: 

Педагогічні працівники:
•    Мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
•    Зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Поради дітям щодо протидії булінгу (цькуванню):

•    Уникай агресора й перебувай у товаристві друзів. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у транспорті (у шкільному автобусі), у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти кривдника. Запропонуй те ж саме своєму другу.
•    Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв’язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються агресори. Це змушує їх відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчати дітей робити непроникний вираз обличчя, поки вони не позбудуться небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати розбишаку).
•    Дій хоробро, йди та ігноруй агресора. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись й піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.
•    Усунь провокаційні фактори. Якщо агресор вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою.

Порядок реагування:

•    Розкажи дорослим про знущання. Вихователю, директору, батькам, вони можуть допомогти припинити знущання.
•    Нічого не бійся, не мовчи, розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із завучем, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе менш самотнім. Зателефонуй до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги та отримай там поради, правовий захист (покроковий алгоритм дій, як діяти в тій чи іншій ситуації) 0 800 213 103.
•    Повідом про факт цькування Національну поліцію України. Зателефонуй за номером 102 та розкажи усі подробиці знущань.

З метою профілактики негативних явищ в шкільному середовищі  з 22 по 26 березня 2021 н.р. у закладі освіти пройшли заходи: бесіди  (у межах одного класу з дотриманням протиепідемічних заходів) зі шкільним інспектором ювенальної превенції на теми «Стоп булінг!», «Профілактика правопорушень»; бесіда із лікарем-наркологом на тему «Профілактика вживання психоактивних речовин»; засідання шкільного парламенту «Будь обізнаний – булінг і сварка! У чому різниця?».

Зустрічі зі шкільним поліцейським стають дедалі цікавими... В цьому сьогодні переконалися учні 8-В та 5-А класів ЗОШ №20. Але якщо восьмикласники більш детально розглядали тему булінгу серед підлітків, види відповідальності за ці дії, шляхи вирішення проблем, то п'ятикласникам запропонували зіграти в гру на тему "Дитина і незнайомець", в процесі якої розглядалися різні ситуації, в яких можуть опинитися діти, були надані поради, як поводитись в тій чи іншій ситуації, учні змогли попрацювати в групах, висловити свої думки. Заняття провела лейтенант Оля Мельник, старший інспектор з особливих доручень відділу зв'язків з громадськістю управління патрульной поліції в Чернігівській області Департаменту патрульной поліції.

Сьогодні в гімназію 31 завітали студенти  Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації КПІ ім. Ігоря Сікорського. Попружна Катерина, випускниця гімназії 31, розповіла учням 10-Б та 11-А класів про безпеку в інтернеті та як не стати жертвою кібербулінгу. Студенти презентували свою спеціальність, яка дійсно зацікавила учнів! Сучасна та дуже потрібна професія, яка є перспективна в сучасному світі.

26 лютого 2020 року в Чернігові відбувся круглий стіл щодо обговорення результатів діяльності Шкільних служб порозуміння (ШСП) в навчальних закладах Чернігівщини, як одного з механізмів профілактики підліткової агресії.

На запит адміністрацій навчальних закладів, протягом 2019-2020 року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини долучився до створення понад 10 Шкільних служб порозуміння по Чернігівській області.

Учасниками заходу стали соціальні педагоги, практичні психологи (координатори створених служб порозуміння) шкіл міста Чернігова та області, експерти щодо впровадження відновних практик в освітньому середовищі, представники місцевої влади. Відкрила захід керівниця проектів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова.

За її словами, в Чернігові створення перших пілотних служб порозуміння відбулось ще в кінці 2018 року, коли були підготовлені медіатори з гімназії № 31, ліцею 22 та школи 29 м.Чернігова.

«Після навчання з базових навичок медіатора, наша організація організувала тренінг для тренерів, учасниками якого стали учні-медіатори вже створених ШСП. Тому зараз шкільні активісти можуть вже самостійно проводити навчання для наступного покоління учнів-медіаторів», - наголосила Катерина Данькова.

Присутні соціальні педагоги зазначили, що на початку створення служб порозуміння було важко і вони довго «розкачувались». Але після презентації своїх ШСП для учнівського самоврядування, педагогічного колективу та на батьківських зборах, до учнів-медіаторів почали звертатись по допомогу у вирішенні конфліктних ситуацій.

«Наша школа приймала участь у 2 тренінгах з базових навичок медіатора у 2018 та у 2020 роках. Я пам’ятаю, як при відборі учасників для другої серії тренінгу серед бажаючих була вже черга, багато хто хотів пройти навчання, оскільки вже знали що таке медіація від учнів-медіаторів, які пройшли навчання у 2018 році», - наголосила Наталія Колотило, заступник директора з виховної роботи гімназії № 31 гуманітарно-естетичного профілю міста Чернігова.

Поділились досвідом та показали презентаційні ролики функціонування служби порозуміння заступниця директора з виховної роботи Лариса Лебідь та практичний психолог Олександр Жук з Чернігівської ЗОШ № 33.

За їх словами, досі існує певна недовіра та скептицизм з боку класних керівників, яким іноді легше не «виносити сміття з хати» та просто розсадити по різним куткам класу учнів, в яких виникла конфліктна ситуація.

«Ми намагаємось показати успішний приклад проведення медіації і донести його до всіх скептиків в нашій школі. Показати, що медіація – це дієвий механізм вирішення конфліктів. Що краще витратити більше часу для усвідомлення проблеми та причин конфлікту та спробувати розв’язати, ніж «консервувати» його», - зазначила Лариса Лебідь.

За словами соціального педагога Чернігівської спеціалізованої ЗОШ №2 Ірини Шеремет, після тренінгу з базових навичок медіатора, у дітей з’явився новий соціальний статус, вони вмотивовані та впевнені у собі, оскільки розуміють, що тепер є прикладом для інших.

На актуальності впровадження сучасних відновних практик в навчально-виховному процесі наголосила Тетяна Гонтар, представниця методичного центру Управління освіти Чернігівської міської ради.

«Ми маємо сприяти поширенню досвіду створення безпечного шкільного середовища серед всіх шкіл Чернігівщини, формуванню навичок творчого вирішення конфліктів та залучення саме дітей до цього процесу. В Чернігові на сьогодні працює 38 соціальних педагогів та 40 практичних психологів. Всі колеги мають дізнатись та оцінили той досвід, його результативність і дієвість. Сподіваюсь, що поширення успішного досвіду функціонування ШСП, стане поштовхом та мотивацією для інших», - зазначила пані Тетяна.

Також на заході були присутні учениці-медіаторки з гімназії № 31 та ЗОШ № 33, які поділились труднощами у роботі створених ШСП.

Головною перепоною у роботі медіатора є недовіра з боку окремих вчителів, які напевно думають, що легше просто «задавити» своїм авторитетом.

За словами медіаторки з гімназії №31, учениці 10 класу Анни Ісаєви, зараз підлітковий вік зараз дуже тяжкий, і конфлікти виникають постійно. Тому ми раді бути частиною поширення медіації, оскільки після проведення такої відновної практики, як «коло», клімат у класі значно поліпшуються, діти стають добрішими та відкриваються, починають проявляти більше поваги один до одного.

«Я досі пам’ятаю своє хвилювання на першому своєму тренінгу в якості вже тренерки. Коли я побачила, що учасники в захваті від навчання, як у них «горять» очі, я зрозуміла, що дані навички та знання з медіації потрібні в першу чергу для самих дітей», - згадувала учениця 10 класу Катерина Максименко.

У Чернігівському колегіуму № 11 завдяки підтримки директора навчального закладу, шкільна служба порозуміння почала активно презентувати себе, розказуючи класним керівникам та учням школи про діяльність служби.

«Один із гарних прикладів роботи нашої ШСП, це коли до нас звернулась мама дівчинки 8 класу. За її словами її донька постійно приходила зі школи засмучена та в сльозах. Батьки вважали, що причиною цього є буллінг у школі, тому звернулись до учнів-медіаторів. Під час розмови вдалось зрозуміти істинну причину такого становища дівчини і зрозуміти проблеми, про які вона не розповідала батькам» - поділилась досвідом роботи ШСП соціальний педагог колегіуму № 11 Лаліта Ведь.

Вже майже півроку функціонують служби порозуміння і в двох школах Менського району Чернігівської області.

Соціальні педагоги також поділитись досвідом як вони переконували педагогів, що медіація - це дієво та ефективно.

«Я просто розповіла, що наразі є спроби закріпити медіацію на законодавчому рівні, як ефективний механізм вирішення конфліктів мирним шляхом. Після цього, багато скептиків почали слідкувати за роботою нашої ШСП», - зазначила соціальний педагог Менської гімназії Анна Дондик.

Серед труднощів у функціонуванні ШСП, соціальні педагоги також вказали на відсутність окремого кабінету для роботи служб порозуміння. В багатьох школах, медіатори проводять свою діяльність переважно в кабінетах соціальних педагогів або практичних психологів. І це є проблемою, оскільки інколи кабінет зайнятий, а потрібно вирішити конфлікт вже і зараз.

Депутатка Чернігівської міської ради Регіна Гусак запропонувала один із можливих шляхів у вирішенні проблеми з кабінетами, а саме спробувати залучити кошти депутатських фондів для облаштування кабінетів.

«Особисто я готова допомогти з облаштування одного кабінету ШСП, оскільки вважаю, що впровадження Шкільних служб порозуміння є однозначного перемогою Чернігівської громади у забезпеченні безпеки у навчальних закладів», - наголосила пані Регіна.

В кінці заходу, всі учасники погодились, що впровадження Шкільних служб порозуміння як одного з компонентів формування безпечного освітнього простору має поширюватись на всі навчальні заклади Чернігівщини.

06-09 лютого 2020 року для здобувачів освіти 8-10 класів Чернігівської загальноосвітньої спеціалізованої школи I-III ступенів фізико-математичного профілю №12 Чернігівської міської ради Чернігівської області та гімназії №31 гуманітарно-естетичного профілю долучилися до проєкту "Мирна школа" та стали сертифікованими медіаторами.  Цей проєкт реалізується за підтримки громадської організації «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» з метою профілактики булінгу та підготовки шкільних медіаторів.

СЗОШ № 2 продовжує заходи з попередження проявів булінгу. На годину спілкування до учнів 7- го класу були запрошені працівники ювенальної превенції Чернігівщини: майор поліції Наталія Горох та старший лейтенант поліції Андрій Леоненко, які провели профілактичну бесіду на тему: "Стоп булінг". В ході проведення даного заходу  ювенальні поліцейські розповіли учням про види та ознаки булінгу (цькування) в школі, про адміністративну відповідальність за статтею 173-4 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу», переглянули разом з учнями відеоролик "Стоп булінг".

Також поліцейські звернули увагу дітей, куди саме вони можуть звернутися за допомогою, щоб не стати жертвою булінгу, та захистити себе від його негативних явищ.

Учнівський та педагогічний колективи вдячні працівникам  ювенальної превенції за співпрацю у  вихованні  підростаючого покоління!