«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього» — цей вислів сьогодні актуальний, як ніколи...

На жаль, ще не було жодного покоління, в яке б не увірвалася війна... Дітьми війни сьогодні можна назвати не лише бабусь та дідусів, які пережили це лихо у 40-х роках ХХ століття. Дітьми війни, нехай і побічно, на жаль, є кожен із нас... Але сьогодні наші славні воїни боронять свою рідну землю, наш мирний сон... Під час Другої світової війни також захищали свою рідну землю... А за що воювали наші хлопці у 80-роках минулого століття? Чому багато з них повернулися додому на «чорних тюльпанах»? Чому сивочолі дідусі та чоловіки в розквіті сил, які пройшли афганське пекло, до сих пір скупі на слова? Чому тоді були такими популярними пісні Валерія Леонтьєва «Афганський вітер» та Ірини Шведової «Білий вальс», які й зараз не можна слухати без сліз, хоча 15 лютого спливає вже 30 років, як радянські війська були виведені з Афганістану після 10-літньої війни... На всі ці питання сьогодні під час зустрічі в Чернігівській дитячій бібліотеці-філії на Льтній, 12 учням 6-х класів ЗЗСО N 28 намагався відповісти учасник бойових дій в Афганістані, воїн-інтернаціоналіст та просто дуже цікава й багата життєвим досвідом людина - Гранчак Юрій Михайлович. Розповідав він дітям не лише про війну, а й про мирне життя, читав свої вірші та закликав учнівство бути гідними та розумними творцями нової історії України. Учні ж йому дарували свої щирі усмішки та пісні у виконанні Казімір Яни та Ніколаєнка Данила.