Найперше слово, яке вимовляють діти в усіх країнах світу, – це слово «мама»!

Мама, матінка, матуся… Нема людини ближчої й ріднішої! Вона дарує нам життя, вчить нас  людських правил, вкладає в наші вуста добрі слова. І   немає   нічого   святішого   й   безкорисливішого,   ніж   любов   матері…  Кожен з нас із дитинства несе в душі цей єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, підтримає, пробачить, завжди пожаліє й буде самовіддано любити, незважаючи ні на що…

Мама… В усі часи наш український  народ пов’язував з нею найсокровенніше, возвеличував її  як найбільшу святиню. Вона - корінь життя, берегиня роду людського. 

Рухається історія, змінюються часи, сягає фантастичних вершин наука й техніка, але неминущою   цінністю,   незмінною   духовною   та   моральною   величиною   залишається   в людському суспільстві Мати. Адже в основі загальнолюдської моралі – любов до Матері й шаноба до Материнства, які об’єднують людей незалежно від будь-яких відмінностей між ними.

Незважаючи на страшну війну, прокидається від сну  природа, Україна  вдягається у трави та бузок,  і теплий весняний вітер приносить до нас світле й радісне свято - свято  Матері.  У другу неділю травня воно стукає у кожну оселю і, ставши на порозі, нагадує про священну мудрість віків - звичай вшановувати Материнську Долю.        

Традиційно цей день в Україні вважається дуже значущим. Це свято - привід сказати мамі про те, що вона - найрідніша та найдорожча людина!