Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово — пісня колискова.
Мова — матері уста.

Міжнародний день рідної мови святкують в усьому світі з 1999 року, в Україні – з 2000. Його запровадили з метою захисту мовної й культурної багатоманітності після жорстоко придушення демонстрації людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання у країні своєї рідної — бенгальської, мови. За 150 років українська мова була заборонена аж 170 разів. Без демонстрацій та народних повстань.
У СЗОШ № 2 6 класи стали справжніми експертами української культури (фольклор, сучасна музика, кінематограф, видатні люди) та перевірили свої знання в Інтелектуальному квізі, організованому учителькою української мови і літератури Никипорець Д. В.  

Рідне слово… Скільки в ньому чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в ньому доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними волелюбними предками.

Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

Щорічно, 21 лютого, учні та вчителі ліцею № 22 відзначають Міжнародний день рідної мови. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною великого, гордого, нескореного народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови. Це свято об’єднує народ в одну велику дружню сім’ю.

Чернігівська загальноосвітня школа І ступеня №25 приєдналася до святкування Дня Рідної Мови!

Вчителі та учні долучилися до цього важливого свята, щоб відзначити красу та велич нашої рідної мови.

21.02.2024 до Чернігівської загальноосвітньої школи І ступеня №25 завітала відома дитяча письменниця-казкарка Тетяна Покалюк. Це була неймовірна подія, адже Тетяна не лише презентувала нашим маленьким читачам свої нові книжки, але й розповіла про захопливі пригоди її казкових героїв. Діти з захопленням слухали про веселі подорожі у фантастичні світи, які створила талановита авторка. Дякуємо пані Тетяні за натхнення та чудову можливість відкрити для наших учнів світ казок і фантазії!

Мовну ідентичність нашої солов'їної намагалися ліквідувати більше, ніж будь-яку іншу мову. Як говорила Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову». Саме тому, українці, 21 лютого вітають своїх рідних та друзів з Днем рідної мови — української мови, маючи на меті віддати їй шану, зберегти єдність та міцність українського народу, які починаються саме з мови.

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде, було запроваджено у 1999 році на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці. Учні та педагоги нашої школи також долучилися до святкування та провели різноманітні ігри, квести та вікторини. Шануймо та плекаймо нашу солов'їну, милозвучну українську мову!

20 та 21 лютого в Чернігівській загальноосвітній школі І ступеня № 25 БО «Благодійний фонд» «Швейцарський фонд з протимінної діяльності ФСД в Україні» провела інформаційні сесії з мінної небезпеки для учнів 1-х класів. Представники фонду, які займаються гуманітарним розмінуванням територій, проінформували  про мінну небезпеку наймолодших школярів з метою підвищення їх рівня обізнаності та зниження ризиків ураження від вибухонебезпечних предметів. Щиро вдячні за співпрацю!

Герої не вмирають.

Вони згори тримають

Небо над Україною!

Ми, сучасники подій Майдану, відповідальні за пам’ять своєї історичної доби. По наших діях наступники визначать вирішальне й святе і збережуть про це вічний спомин.

Десять років не вщухає біль за кращу сотню Майдану. 107 оборонців свободи… Їх немає на землі, бо вони тримають над нами небо. Пам’ять і подвиг Героїв Небесної Сотні вшанували учасники освітнього процесу нашої школи. Загальнонаціональна хвилина мовчання сьогодні пройшла під звуки «Плине кача». У класах були облаштовані тематичні локації. А в шкільному куточку пам’яті своїми спогадами та авторськими рядками про Майдан поділилася Світлана Приходько. Для акції вшанування діти виготовили символічних білих янголів, відтак розмістили їх на калині біля закладу. Поклали квіти до меморіальної дошки. «Герої не вмирають», - лунала в цей час пісня… на шкільному подвір’ї і в наших серцях.