Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!

28 листопада в нашій державі відзначається День пам’яті жертв Голодоморів. Народ України схилив голову перед трагічною сторінкою свого життя. 1932 рік… тридцять… чорний рік. Сьогодні кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.  У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного до того, що випав тоді на долю України – однієї з найродючіших країн світу.

Упродовж 22-26 листопада в Чернігівському колегіумі №11 було проведено історичні уроки пам’яті і свободи, години спілкування «Допоки пам'ять в серці не згасає», «Зерна Надії», «Голод 33-го – біль душі і пам'ять серця», «Голодомор – біль серця всієї України», переглянуто   документальні та художні фільми, присвячені Голодомору 1932-1933 років, факти, твори українських письменників та поетів торкнулися душі кожного учня.   

Запаливши свічки пам’яті, які можна порівняти лише з зорями на небі, учні та вчителі вшанували хвилиною мовчання світлу пам'ять тих людей, які були заручниками страшних років та стали для наступних поколінь прикладом мужності та витримки.