Сплять солдати в степах
Під волошковим небом Європи,
А розквітлому щастю немає ні меж, ні кінця.
Біля Волги й Дніпра заросли чебрецями окопи,
Тільки в шрамах солдатських печаляться наші серця
                                             Д. Луценко

         Війна... Страшне слово. Скільки у ньому болю, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль, смертей й ненависті. Але водночас це відвага, мужність, героїзм, подвиг і, врешті-решт, ПЕРЕМОГА! Яке щастя, що та, така вистраждана, вимолена перемога у Другій світовій була за нами, що не задарма мільйони синів України полягли у сиру землю. Вони віддали найцінніше – своє життя. Віддали його за нас, за своїх нащадків, за мирне й чисте небо над головою, за свободу, за Батьківщину!

         Все далі й далі відходять від нас події Другої світової війни. Пройшло цілих 76 років з того часу, як замовкли останні постріли гармат і прийшов мир – довгоочікуваний, вистражданий, оплачений найвищою ціною, ціною крові й людських життів. Та пам’ять знову й знову повертає у ті далекі воєнні роки, нагадує про мужність і героїзм наших співвітчизників. Нажаль, з кожним роком рідіють лави ветеранів і їхні мужні очі дивляться на нас вже зі світлин, що зберігаються у кожній оселі.

         Але ми знаємо, що той народ, який не пам’ятає своєї історії, не має права на майбутнє. З історії ми черпаємо досвід, вона робить нас мудрішими й застерігає від помилок. Тому щороку у святкові травневі дні ми йдемо до обелісків, покладаємо квіти, низько схиляємо голови перед величним подвигом нашого народу у роки Другої світової війни. А ще традиційно проводимо заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення і річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

         Ось і цими сонячними днями учні Чернігівського колегіуму № 11 згадали вчителів та випускників школи, що мужньо боролись проти ворога у підпіллі та партизанських загонах, воювали на фронтах, допомагали в тилу. У Зразковому музеї «Історія школи», де зберігається велика кількість експонатів воєнних часів, пройшли тематичні екскурсії. В усіх класах пройшли тематичні бесіди, круглі столи, години спілкуваня «Не загасити пам’яті вогонь..»,
«День пам’яті та примирення», «Ці спогади із пам’яті не зтерти», «Герої живуть поки про них пам’ятають», «Минулого вогонь не згасне».

         Яскраві букети перших весняних квітів учні поклали до підніжжя пам’ятника загиблим у роки війни випускникам та вчителям, до меморіальних дошок на честь Олени Білевич, мужньої підпільниці та партизанки. Згадали ми і випускників колегіуму Володимира Близнюка і Володимира Шпака, що загинули вже у сьогоднішній війні на сході України.

         Вклонімося низько всім загиблим за нашу свободу, пам’ятаймо, якою ціною вона дісталася. І нехай на нашій землі панує мир і спокій!